ЕКСКУРСІЇ

Монастир Острог

Монастир Острог ─ монастир сербської православної церкви, розташований на майже вертикальній скелі і побудований на висоті 900 м над рівнем моря. Острог є одним з найбільш відвідуваних місць на Балканах. Монастир відвідують віруючі різних конфесій з усього світу.
Монастир був побудований в 1650 році, а заснований герцеговинським митрополитом Василієм, який був тут похований і канонізований. Монастир Острог складається з верхнього та нижнього монастиря. У Верхньому монастирі зберігаються мощі святого Василія Острозького, які мають цілющі властивості. З моменту заснування монастиря, на нього неодноразово нападали та намагались пограбувати і знищити. Мощі святого Василія декілька разів виносили з монастиря, але їх завжди повертали назад цілими і неушкодженими. Навіть після пожежі, що сталася в 1923 році, неушкодженими залишилися печерні церкви, які мають велике значення. Окрім мощів святого Василія, тут можна побачити старі свічники і молитовник від 1739 року, а також фрагменти хреста, на якому був розп’ятий Ісус. Нижній монастир ─ Свято-Троїцька церква ─ прикрашений фресками 17-го століття.

Котор і Боко-которська затока

Місто Котор ─ це старий середземноморський порт, оточений міськими мурами, які добре збереглися і знаходяться під охороною ЮНЕСКО. Протягом усієї своєї історії, Котор довгий час знаходився під владою Венеціанської республіки і венеціанський вплив залишив свої сліди на архітектурі міста. Которська затока є однією з найдовших і найглибших в Адріатичному морі. В місті Котор побудований і один з перших кафедральних соборів ─ Собор Святого Трифона, будівництво якого було завершено у 1166 році. Святий Трифон є покровителем міста Котор, і церква стала частиною світової культурної спадщини.
Матеріальна культура Которської бухти багата римськими мозаїками, музеями, галереями і витворами стародавніх митців.
У місті проводиться багато культурних заходів, які приваблюють натовпи туристів і гостей ─ карнавали, маскаради, риболовні та церковні свята, фестивалі, фільми про море, Дні камелії (квіткове шоу), дитячі фестивалі, міжнародний фестиваль модного одягу.

Ловчен

Національний парк Ловчен розташований на південному заході Чорногорії у верхній частині гори Ловчен і займає площу в 6220 га. Стара звивиста дорога (серпантин) піднімається до Ловчена через Нєгуші, ─ живописне село, в якому народився чорногорський владика і поет Петар ІІ Петрович Нєгош, а також останній правитель Чорногорії ─ Король Нікола. Сьогодні це місце славиться своїм домашнім сиром і шинкою (чорногорська національна страва ─ висушена на вітрі свинина).
Район Ловчена насичений численними пам’ятками народної архітектури. Оригінальні старі будинки, молотильні, колиби пастухів. Цьому місцю було присвоєно статус національного парку, завдяки його багатій культурній та історичній спадщині. З вершини гори відкривається дивовижний краєвид Боко-которської затоки.

Найвеличнішим пам’ятником парку Ловчен є мавзолей Нєгоша. Ще за свого життя, він побудував невеличку каплицю на одній з вершин гори, у якій згодом був і похований.

 

 Скадарське озеро

Скадарське озеро знаходиться на кордоні між Чорногорією та Албанією. Чорногорії належить дві третини озера, а одна третина Албанії. З Адріатичним морем озеро з’єднує річка Бояна, яка протікає через місто Улцинь.

Поверхня Скадарського озера залежить від пори року і може змінюватися від 370 до 530 квадратних кілометрів. Озеро знаходиться на висоті 6 метрів над рівнем моря, а в деяких його частинах глибина досягає майже 60 м. Через такі коливання утворюються джерела, яких в озері близько тридцяти.
Скадарське озеро є раєм для птахів і риб. Завдяки захисту екосистеми і недоступності деяких частинах озера на території парку живуть 264 види птахів, багато з яких стали рідкісними і перебувають під загрозою зникнення. Під захистом національного парку і кучерявий пелікан, який став дуже рідкісним в Європі.
Скадарське озеро є найбільшим прісноводним рибним резервуаром. У його водах мешкає 42 види риб. Один з них це вугор, який живе у водах Скадарського озера, а відкладає ікру у водах Саргасового моря (Північна Америка), але потім повертається назад в озеро.

Національний парк Дурмітор

Національний парк Дурмітор розташований у північно-західній частині Чорногорії і займає площу в 39 000 га.
Головною особливістю рельєфу парку Дурмитор є просторі плато, які перетинають глибокі долини і круті каньйони, з яких піднімаються гори, що перевищують висоту 2000 метрів над рівнем моря. Найвищою точкою є «Бобатов кук» (2525 м).
Найкрасивішою прикрасою парку є річки. Особливо вражає річка Тара та її каньйон з навколишньою природою, які роблять її однією з найкрасивіших річок у світі. Глибина каньйону становить 1073 м і займає друге за глибиною місце у світі. Через річку Тара в 1940 році був побудований міст з п’ятьма арками. Захоплюючий дизайн і висота в 170 м відкривають надзвичайний краєвид на каньйон.
Особливої краси парку додають льодовикові озера, яких налічується 18. Одне з найкрасивіших озер ─ це Чорне озеро. Воно складається з двох невеликих озер, які з’єднані між собою вузьким рукавом. Влітку температура води в озері на кілька градусів нижча, ніж температура повітря і багато туристів не пропускають можливість скупатися в ньому. Навколо озера є пішохідна доріжка довжиною 3,5 км. Озеро є прекрасним місцем для відпочинку.

Національний парк Біоградська гора

Національний парк Біоград розташований на північному сході країни, між річками Тара і Лім. Він прикрашений чарівною красою озер, скелястими потоками, увінчаний сонними лісами і величезними полями.

Найбільш вражаюче природне багатство цього національного парку ─ це ліси Біоградської гори, які займають близько 1600 га і є одними з останніх джунглів в Європі. Деяким деревам більше 400 років, а їх висота становить 40 м. У парку налічується близько 2000 видів рослин, з яких 20% можна побачити тільки на Балканах і близько 90 видів дерев. Різноманітною є і дика природа, ─ тут більше 200 видів птахів, 80 видів метеликів і ссавців.

Цетинський монастир

Цетинський монастир ─ православний монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Він був побудований правителем Чорногорії Іваном Црноєвичем у 1484-му році. Наприкінці 17-го століття турки вторглися в місто і вибили двері монастиря. Місцеві жителі готували

ся до цього нападу, і коли турки увірвалися в монастир, підпалили порох і загинули від вибуху разом із загарбниками. Від старого монастиря залишився тільки фундамент, який зберігся до наших днів.

У 1701 році. монастир був перебудований недалеко від місця де він був вперше побудований. Новий монастир був побудований з каменю, що залишився від стін старого монастиря, тому його також називають “камінь на камені”. У 1743 році монастир згорів, але був знову відновлений.

Сучасний вигляд монастиря датується 1927 роком. В монастирі знаходиться церква Різдва Богородиці, в якій зберігаються дуже важливі святині: мощі Святого Петра Цетинського, його стопами був освячений кожен камінь монастиря; права рука Іоанна Хрестителя, який хрестив Ісуса Христа в річці Йордан; частинка Животворящого Хреста, на якому був розіп’ятий Христос.

Протягом всієї своєї історії ці великі святині пройшли довгий шлях і знайшли свій спокій на Цетинє.
На території монастиря знаходиться музей і скарбниця, де зберігається єпітрахіль (літургійна одяг) Святого Сави ─ засновники Сербської Православної Церкви, корона сербського короля із 14-го століття, скіпетр перших чорногорських правителів з 15 століття, старе церковне приладдя, дари російських імператорів, колекція рукописів і друкованих книг
.